|
Новини: |
|
Статті
Усі звикли вважати, що красивими дерева можуть бути пізньою весною, влітку, або ж восени, коли вони вкриваються золотисто-кривавим листям.
Панове, чи ви бачили коли небудь зимово-весняні дерева. Це казкове явище – повірте. Коли їдеш вранішньою маршруткою і задерши голову спостерігаєш ці казк... |
Депресивні стани найчастіше характеризуються або надмірною апатією, або навпаки - дивовижною активністю. Тоді ти поводиш себе неначе в тебе шило в [censored]. Носишся, виконуєш гігантські масиви роботи і все це лише для того, щоб відволікти себе від «неправильних» думок.
Ну і, сам... |
Всі геніальні думки приходять або зранку, або ввечері, коли ти розслаблений, можеш поринути в себе і налагодити зв'язок з чимось безкінечно мудрим. З тим, кого ти не чуєш в метушні і галасі дня. З тим, кого заглушують чужі слова і твої думки. З тим, кого можна почути лиш в спокої і тиші.
Так ... |
Була колись така співачка Ірина Білик. Була-була, а потім перестала. І перетворилася біла зірка Ірина Миколаївна Білик на біло-синьо-червону зірку Ирину Николаевну Билык (до речі, оце "ы" в її прізвище мене нервує найбільше).
До чого я? До того, що сьогодні, 6 квітня, Ірина Білик святку... |
Встаю зранку. Самотність та безлад в хаті гнітять та роз'їдають душу.
Де ж воно - щастя?
Виходжу на вулицю, заходжу до найближчої піцерії. Беру млинець з грибами та какао. Смачно.
Дивлюсь у вікно.
Бруньки розпускаються. Ура! Скоро буде весна.
Виходжу на ву... |
Я читав книгу. Але сперли в мене трубку, з якої я читав книгу і я перестав читати книгу. Бо переважно читав з телефону, їдучи в маршрутці або чекаючи когось в кнайпі.
Одного разу, лазячи безмежними просторами Інтернету, натрапив на фільм в кльовій якості, який називався "99 франків". 1... |
зараз коли вечір піднімає свої вітрила, а холодні вітри близької ночі надувають їх, щораз більшим бажанням заснути у затишному ліжку власного дому, після міцного чаю з великою ложкою меду, коли досхочу надивився в темне дно горнятка, коли ноги самі несуть тебе, мов зачаровані, коли втома виводить на... |
Ой, милі мої! То все! То крапка! Я вже більше не можу!
Кожен і кожна з нас кілька разів на рік заламують руки і кричать приблизно такий самий текст. Потім той стан або переростає на хронічний і лікується синтетичними медикаментами, або минає сам по собі. Я собі вирішила називати такий стан «в... |
Останнім часом я досить часто думаю про час. Він для мене прискорюється. Як, думаю, для всіх.
З віком все йде швидше, події стають схожими одна на одну, світ не такий цікавий...
І хоча кажуть, що час як четвертий вимір рухається по спіралі дзиґоподібній, і зараз якраз кола дуже маленькі, від ц... |
Я – жінка-коробка. Кожного ранку я прокидаюсь у своїй шпаківні, яку чомусть називають словом «квартира». Я розплющую очі і бачу навколо стіни і стелю. Мені деколи здається, що коли я добре витягну руку, то зможу до тієї стелі доторкнутись.
Здається, навіть мій кіт, який значно м... |
Ви знаєте, одного разу в ніч із суботи на неділю я не пішов додому спати і не пішов із Шмідтом у філу. Не дивився телевізор і не сидів у «Таверні» чи «Люм'єрі». Одного разу в ніч із суботи на неділю я взяв пива і пішов гуляти центром міста.
Пиво і навушники давали мені в т... |
Легко уявити стомлений після роботи день, який плавно сповзає у тягучий, повільний вечір. Очі важко моргають, вбираючи вечірнє місто у «годину пік».
Інколи мені доводиться добиратися додому електричкою, а перед тим ще 25 хвилин у метро. І в результаті більше ніж дві з половиною години в... |
|
|
Блоги |