|
Новини: |
|
Статті Про пости в ЖЖ  Ви знаєте, одного разу в ніч із суботи на неділю я не пішов додому спати і не пішов із Шмідтом у філу. Не дивився телевізор і не сидів у «Таверні» чи «Люм'єрі». Одного разу в ніч із суботи на неділю я взяв пива і пішов гуляти центром міста.
Пиво і навушники давали мені в ту ніч якусь незрозумілу внутрішню свободу. Попри негаразди на роботі і Юлію Володимирівну у Кабміні я настільки розслабився, що навіть не помітив Башкаря, який проходив повз із якоюсь дівчиною. Але ми таки привітались.
Але розповідь не про це. Перекинувшись кількома словами, я попрямував далі. В Кривій липі було тихо. До речі, проїзд Крива липа також геніальний у своєму існуванні. Не розумію, як так, але там є прояви всіх суспільних прошарків України.
Починаючи від однойменного бару, в якому останнім часом сидять переважно гопнікі-алкоголіки і їх подружки-МашаСвєта, продовжуючи дешевим більярдом з гральними автоматами без туалету, а далі «Філіжанка» — для тих, кому хочеться тишини і спокою, «Хіт-кафе» — для золотої молоді з You'reFuck-у, «Кофеін» для еккаунт-менеджерів і Дублін-паб для НУНСників, офіс яких також знаходиться у Кривій липі. Словом, Крива липа — держава в державі, геніальне творіння Львова. Маленька модель нашого суспільства. І, щоб відчути всю йобану міць нашої країни, треба просто пройтись по барам в Кривій. Там витає похуї*м у всіх його проявах.
Але я знову не про те пишу.
З Кривої я вийшов на Січових стрільців. На якійсь афіші висіли оголошення про схуднути-заробити-мільйон. Але одне з них було справді геніальним. Можливо я й дивлюсь поверхнево, але «Продам здоров'я і фінансову незалежність за $1» викликає в мене істеричне поклоніння цьому клаптику паперу.
Далі по Січових стрільців є таке Вище професійне технічне училище зв'язку. Там якраз набирають нову партію штанопротирачів, які з'єднуватимуть нас колись із Космосом. Серед інших документів для вступу потрібно подати довідку громадянина, що постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи. І це таки геніально. Жалкіє людішки до такого не додумаються. Не поступити мені туди. І вам, думаю, також. Хіба за великі гроші десь купите ту довідку.
Ви запитаєте, а до чого тут пости в ЖЖ? Бо вони геніальні.
Додано - 18-03-2008
| kasanok |
Не думаю, що 12-річний хлопець шукає роботу, щоб бути щасливим. |
|
18.03.2008 11:25:32 |
| beglov |
А я нещодавно на дверях площоринківського універмагу бачив оголошення, написане дитячим почерком: "12-річний хлопець шукає роботу помічника прибиральника. Графік роботи - з 15-00 до 17-00. Зарплата - 10-20 грн/місяць." Ось! Ось як мало треба людині для щастя)))) І це теж по-своєму ґеніально. |
|
18.03.2008 11:06:19 | Додати коментар |
|
Блоги |
