Свобода

Всі геніальні думки приходять або зранку, або ввечері, коли ти розслаблений, можеш поринути в себе і налагодити зв'язок з чимось безкінечно мудрим. З тим, кого ти не чуєш в метушні і галасі дня. З тим, кого заглушують чужі слова і твої думки. З тим, кого можна почути лиш в спокої і тиші.



Так і я, після чергового трудового дня, ласуючи наодинці з собою гарячими бутербродами і запиваючи їх таким же гарячим чаєм, подумала: Як добре, що я вже доросла. Може, це для Вас прозвучить смішно, адже насправді я подорослішала багато років тому. Проте усвідомлення цього чомусь прийшло тільки зараз.

А чи задумувались коли-небудь ви над тим, що ви нарешті дорослі і  отримали те, про що мріяли все своє дитинство – свободу?

Так, свободу. Адже тепер Вам не треба ходити в садик чи в школу в обов'язковому порядку. Не треба мити посуд тоді, коли говорить мама, а лише тоді коли хочеться. Кожного вечора не потрібно робити уроки – можна проводити його на свій розсуд. А ще можна самому обирати собі фах, роботу, друзів, коханих і ні в кого при цьому не треба питати дозволу. Можна не мити руки перед їдою і струшувати крихти під стіл. Можна фарбувати губи і вії, ходити на високих підборах.

Можна палити (Але я все-одно не палю – не хочеться).

І взагалі стільки всього ще можна, що навіть і не згадаєш одразу.

Але чи ми користуємось цим безцінним даром – даром вільного вибору? Чи, може, ми звикли з дитинства до тиску та наказів і тепер не знаємо, як воно у вільному житті? Ми звикли з дитинства, що нас наказують, і тепер, коли цього нема кому робити, наказуємо себе самі.

Ми звикли, що нами керують і тепер самі шукаємо собі керівників.

Може ми себе позбавляємо чогось цінного і того, що належить нам по праву.

То ж давайте будемо вчитись жити вільно і красиво.

Адже ми тепер дорослі.

(фото - Роман Цимбалюк)

Додано - 08-04-2008

Додати коментар