Я люблю мистецтво. Мистецтво любить мене.

Чи задумувались ви коли-небудь, шановні, над тим, що мистецтво і кохання - дуже схожі поняття. Особисто для мене це майже синоніми.

Адже творчий процес виглядає приблизно так:

Ти чуєш внутрішній поклик творити. Подібно до того, як відчуваєш перші вогники почуттів, що пробуджуються в твоєму серці. Згодом твої емоції набирають щораз більшої сили і ти вже не в змозі себе стримувати. Уже в розпалі кидаєшся у вир пристрастей – творчий процес пішов. Ти шалієш і зі всією насолодою віддаєшся своєму натхненню, насолоджуючись кожною його миттю - займаєшся коханням. Адже в цьому процесі так само відсутній будь-який глузд і контроль.



Ти вже не думаєш - ти відчуваєш, ти виливаєш усе те, що так довго назрівало десь глибоко у твоїх нетрях. Незалежно від того, чи це танець, чи музика, чи гра фарб – усе має свою одну мелодію. Адже між поцілунком і дотиком пензля насправді така мала різниця.

Тобі хочеться щоб цей танець тривав вічно. Та кожне заняття коханням, як правило, закінчується оргазмом. Так і тут. Твої емоції наростають до того часу, доки ти не доходиш до піку насолоди і усвідомлення того, що твій шедевр завершено. І ось нарешті ти можеш розслабитись і спокійно та з задоволенням спостерігати плоди своєї праці.

Як і у кожного справжнього митця, у тебе ці роздуми тривають недовго.

Ось ти, як зрадливий коханець, незчуєшся як знову мчиш під впливом настрою, який нашіптує тобі на вушко твоя нова муза. Ти весь в передчутті нових звершень.

Так, я люблю мистецтво.

А мистецтво любить мене.

Додано - 03-05-2008

Додати коментар