М. як літній дощ (враження від ГогольФесту)

Ніщо так не вичищає свідомість як добра музика. Не достатньо просто перебувати серед звичних для тебе обставин, де знайомі меблі фамільярно посміхаються до тебе, затуляючи собою стіни. Музика повинна бути живою, а простір іншим, ніж завжди.

От нещодавно побував на джазовому концерті в рамках Гогольфесту. Все по канону – живий звук, море цікавих нових облич і ніякої фамільярності стін.



На сцені з'явилося джазове тріо – контрабас, барабани і клавіші (ямаха). Музика ожила і заповнила собою високі готичні стіни, звук літав поміж колон, вдарявся від однієї до іншої. То був інструментальний концерт. Жодних слів, ніякої лірики. Тільки музика.

Контрабас разом з барабанами створювали ритм, точніше ритмів було два: один – дитя ударних, другий – плід вібрації струн. Дива витворяли клавіші, завдяки хорошій акустиці та дорогій апаратурі, кожен удар по зебрі клвіатури звучав ніби окрема арія, а разом вони зливались в неймовірної краси літній дощ: іноді спокійний та повільний, а іноді рвучкий, наче його роздирає вітер, але завжди теплий, літній.

Музиканти лише інколи робили тривалі паузи між композиціями, частіше відбувались віртуозні переходи від одного твору до іншого, часом ще витонченіші як самі композиції, - то музика переливался з одного келиха в інший, і той солодкий дзюркіт щоразу зривав шквал оплесків у залі.

Урвався літній дощ, клавішні поволі заспокоювались, а їхнє дихання підібрали барабани своїм швидким соло, в якому удари губилися між собою і ставали єдиним цілим, якому не могли завадити ні гучні оплески, ні раптові імпровізації контрабаса. Акценти в цій п'єсі щоразу змінювались, то головним героєм був контрабас, то піаніно, то нестримні барабани. А потім всі разом вони утворили Хор.

Але головне те, що музика вичищає свідомість. Вона була схожа на воду, що падаючи на землю шукає собі місце, де б заночувати. Там де були ями вона утворює калюжі, заповзає у щілини, ночує на листі, спить у ровах, котиться по ринвах, збагачує ставки та озера. Музика залишила по собі те, що залишає після себе літній дощ – свіжість, нове повітря. І чисту свідомість...

(фото - dnevnik.bigmir.net)

Додано - 25-05-2008

Додати коментар