Воплі Відоплясова записали нову пісню: без воплів, але зі скрипками!

В оглядовому майбутньому Воплі Відоплясова готують випустити в люди ударну пісню, покликану показати, що не вичерпалася ще у рок-боївки наснага: є ще звуки у звуківницях і слова – у словницях. Чернеткова назва пісні – Ладо – за іменем давньоруської богині.
 
Ладо (або, як її називають ще, Лада) за одними джерелами була Праматір’ю усіх решта богів, за іншими – уособлювала любов, згоду, красу та благополуччя, а ще за іншими – несла Юність та Весну.

Втім, кожне з цих тлумачень є цілком доречним до нової пісні, тож вевешники схильні вважати, що це буде вже її остаточне ім’я. Прикметник «ударна» стосовно Лади означає зовсім не навалу гучного скреготу та гітарного пиляння, а радше статус, рівень пісні: за своєю потугою, добротністю утаємничені співознавці пророкують новій пісні успіх, подібний тому, що і в пріснопам’ятного забійника Весна.

Пісня витримана у виважених, оксамитових барвах, без горлопанства та вереску – як і належить роботі з божественим іменем. Натомість Воплі Відоплясова залучили до запису підрозділ струнних інструментів, а місцями Олег Скрипка та гітарист Женя Рогачевський підспівали у народницькій манері, та ще й так, що неозброєним вухом їх можна сприйняти за голоси жінок з якогось фольк-гурту.

Винести на люди нову пісню брава рок-четвірка збирається десь наприкінці весни чи на початку літа. А до тої пори можна без поспіху підготуватися і вивчити її слова: аби зустріти Ладу з належними почестями.

Текст пісні «Ладо»

Було в той час, де і як не збагну,
Сталося дивне, чи долі діяння.
Тебе зустрів, чи можливо наснив
Тай полюбив в один раз і востаннє.

Твоїх очей – синь озер чарівна.
Коси-ліси, вітри шовком шепочуть.
Ружа краса – розлива полум'я.
Не відпуска мене зваба дівоча.

Манять, печуть вогневишні вуста.
Зваблюють перси – говерли цукрові.
В лоні ланів я навік загубивсь
Та й опинився в полоні любові.

Полони, полони мене в день і ві снах,
Запали-но вогнем моє серце шалене.
Полечу повесні, закричу в небесах,
Моя Земленько-Нене.

Сповнений мрій твій я вершник міцний,
Я прилечу на коні дивокрилім,
Злую біду зупиню-одведу,
Тебе візьму, заберу в небовирій.

Я один з тих, хто це диво узрів,
Орден палкий, військо лицарів вірних.
Буду з тобою, твій незмінний герой,
Земле моя, моя Діво-Родино.

Полони, полони мене в день і ві снах,
Запали-но вогнем моє серце нестямне.
Полечу по весні, закричу в небесах,
Моя Ладо кохана.

Пломеній, променій осягни, до гори.
Ти гори, моє серце, у щасті і болі.
Зачаруй, подаруй мені світ, кольори,
Моя Зоре-Любове.

Полони, полони мене в день і ві снах,
Запали-но вогнем моє серце, калино.
Полечу по весні, закричу в небесах,
Моя Земленько мила.

Моя любима
Ладо єдина
Несповідима

www.fdr.com.ua

Додано - 12-04-2008

Додати коментар